Порцеляна здавна вважалася символом розкоші і достатку, саме тому, як і ювелірні вироби, завжди залишалася в моді. Дорога гарна порцеляна завжди викликає захоплення, і доступна далеко не кожному. Звичайно ж, за багато століть мода дуже змінилася, змінилося безліч стилів, але статуетки з порцеляни, як і діаманти, залишаються назавжди. Для нашої країни, як і для всієї Європи, колись порцеляна була дивиною і надзвичайною розкішшю, адже східні майстри не ділилися з європейцями таємницею складу порцеляни. У ті часи на столах знатних людей красувалася посуд з фаянсу, майоліки або срібла, а от справжні порцелянові сервізи можна було побачити хіба що на придворних столах, адже такі вироби необхідно було привозити особисто з Далекого Сходу, тому коштували вони дуже дорого. З'являтися в будинках знаті порцеляна почала в XVI столітті, як подарунок від іноземців, але можна було придбати порцелянові вироби і на території царської Росії, ціни на них були просто нечувані. На початку XVIII століття Петро І відвідав резиденції прусського короля, де його вразила посуд та «інші китайські речі», як результат з'явилася всім відома Китайська кімната Монплезіра, це стало початком моди на порцеляну в Росії. В Ермітажі досі зберігається порцеляновий набір, який був подарований Єлизаветі польським королем з нагоди весілля князя Петра Федоровича і принцеси Ангальт-Цербська. Відрізняється цей сервіз не тільки датою виготовлення (перша половина XVIII століття), а й унікальним рельєфним орнаментом, який був названий «квіти Гоцковского», також цей сервіз прикрашений гербовим орлом і Андріївським хрестом, на честь чого і він був названий Андріївським сервізом.

Приблизно у цей же час російський вчений Дмитро Виноградов разом з Михайлом Ломоносовим відкрили складу так званої російської порцеляни, і вже в 1745 році в країні було відкрито першу порцелянову мануфактуру - Імператорський фарфоровий завод. Продукція, яка виготовлялася на цьому заводі, призначалася виключно для двору, саме тому над розписом кожного предмета працювали учні Академії мистецтв. Є підтвердження, що сама імператриця затверджувала малюнки на перших російський фарфорових виробах. Пізніше виробництво порцеляни в країні розширювалося і росло, але як і раніше посуд і статуетки з порцеляни купити міг не кожен. Як можна вже зрозуміти, порцеляна - дуже дорогий матеріал, і це стосується не тільки старовинних виробів, статуетки з порцеляни СРСР теж можуть мати свою цінність. Саме тому, якщо у Вас є старі порцелянові вироби, як мінімум їх потрібно перевірити, адже статуетки з порцеляни, ціна на які відрізняється в залежності від їх віку та стану, можуть дуже дорого коштувати. Ну а якщо Вас вже відвідувала думка «Продам статуетку з порцеляни, які давно стоять без діла», то наш приватний музей з радістю допоможе позбутися від непотрібних Вам речей, якщо вони представляють якусь цінність. Ми придбаємо вироби з фарфору, виготовлених на території Росії з другої половини XVIII століття (Імператорський фарфоровий завод, фабрики Попова, Кузнєцова, Гарднера та ін.), порцеляну Мейсенськой мануфактури (клеймо - схрещені блакитні мечі) від 1000 грн., порцеляну К.Р. М. (Можливий варіант клейма блакитний жезл) від 700 грн., німецький трофейну порцеляну. Статуетки ленінградського порцелянового заводу (клеймо ЛФЗ): тварини від 150 грн., люди від 250 грн. Вироби фабрики Коростень, Дульово від 50 грн., статуетки з порцеляни СРСР (ціни на агітаційний фарфор за домовленістю). Не забувайте, що ціна на порцеляну (Україна), статуетки це чи посуд, багато в чому залежить від її стану, тому різні тріщини, відколи, забоїни або інші втрати знижують його реальну вартість.